Вас приваблює журналістика? Ви бажаєте стати журналістом? Тоді ви маєте відповісти на головне питання: «Навіщо воно мені потрібно?».
Якщо ви не байдужі до всього, що відбувається у рідному місті, у країні, у світі, якщо ви хочете повсякчас бути в курсі різноманітних подій, дізнаватися про них першими й поширювати отриману інформацію, то цей фах насправді для вас.
Щоб стати фахівцем, слід опанувати певні технології, оволодіти перевіреними прийомами як накопичування та аналізування інформації, так і її оформлення для оприлюднення в ЗМІ.
Навчання на курсах не зводиться лише до відвідування занять. Передбачено проведення реґулярних практичних робіт у засобах масової інформації.
Ви комунікабельні й легко спілкуєтесь із представниками різних верств, незалежно від їхньої посади, віку, освіти, політичних уподобань, умієте правильно формулювати запитання та вмієте слухати? Ви полюбляєте розмірковувати над усім, побаченим, почутим, про що дізнались, аналізувати події, не боїтесь висловлювати особисту думку й обстоювати власну громадянську позицію? Ваші шанси на успіх у журналістиці суттєво зростають!
Але щоб зреалізувати ці шанси журналістики, як будь-якого іншого фаху, слід навчатися. Саме в цьому вам і допоможуть Інтенсивні курси журналістики. Їхня інтенсивність полягає в тому, що навчання триває всього дев’ять місяців. Це доволі незначний термін порівняно, скажімо, з університетською освітою. Але наші курси передбачають лише фахові дисципліни.
Слово «інтенсивний» означає «напружений, посилений». Саме ураховуючи це означення, працюють наші викладачі й вимагають відповідного ставлення до навчання від слухачів.
Викладачі курсів надбали чималий досвід роботи у знаних ЗМІ: у газетах, часописах, на радіо, ТV, в інтернеті. Природно, що вони мають за мету передати краще з власного досвіду новій генерації. Ми застосовуємо найсучасніші методики, прийняті у вищих школах Німеччини, США, Канади, Росії. Передбачено ознайомлення з класичними взірцями вітчизняної та закордонної журналістики. Триватиме повсякчасний моніторинґ і аналіз поточних друкованих видань, радіо- й телепрограм, інтернетсайтів.
Мова навчання – українська. Складання випускного іспиту дає право на отримання сертифіката про завершення Інтенсивних курсів журналістики.
ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Журналістика в будь-якій країні починалася з газет і часописів. Попри технічний поступ, усілякі пророцтва щодо загибелі за непотрібністю друкованих ЗМІ не виправдались.
Лише в Україні щорік реєструють близько 2,5 тис. нових газет і часописів. Зрозуміло, що всі вони – від загальнодержавних до реґіональних – потребують дописувачів, редакторів, організаторів видавничого процесу. Тому кожен зі слухачів курсів має реальну ПЕРСПЕКТИВУ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ.
Будьмо відвертими: не всім новоствореним друкованим ЗМІ випадає довге життя, не всі витримують конкуренцію в умовах ринку. Тому належна фахова підготовка журналістів стає однією з найважливіших умов конкурентоспроможности видань. Ось чому сучасній журналістиці слід наполегливо вчитися, доконечно поєднуючи теорію з практикою. Проте, навчання не буде марним. Бо БЕЗСМЕРТЯ ҐАРАНТУЄ ЛИШЕ ДРУКАРСЬКИЙ ВЕРСТАТ.
Підготовка текстів для друкованих ЗМІ вимагає від журналістів особливої відповідальности. Оскільки, те, що НАПИСАНО ПЕРОМ, НЕ ВИТЯГТИ І ВОЛОМ. Але ж ви й не хочете, щоб витягли чи вирубували.
Отже, нам із вами – писати історію сучасности. Саме від нас залежить, наскільки вона відповідатиме дійсності, стане справжнім віддзеркаленням часу.
РАДІОЖУРНАЛІСТИКА
Радіо слухають у найвіддаленіших куточках землі, де немає інтернету, куди газети й часописи надходять зі значним запізненням. Завдяки радіо у слухачів є змога не лише своєчасно дізнатися про події, але й почути голоси їхніх учасників, уявити, як ці події відбувалися.
Однак й у великих містах є чимало прихильників радіо. Для радіо слід лише писати інакше, ніж для газети, по-іншому будувати фрази, уміти поєднувати слово з музикою, звуковим оформленням.
А чи не хотілось би вам, щоб слухачі впізнавали ваш голос, чекали певної години, коли в етер виходите саме ви з ексклюзивними репортажами, зі своїми коментарями, із цікавим співрозмовником? Цього можна досягти, опанувавши досвід фахових радіорепортерів, радіокоментаторів, відників програм.
Вас навчать, як поводитися в етері, щоб за обмежений час устигнути не лише сказати головне, але й захопити розповіддю, правильно розставити акценти, створити певний настрій.
Яка специфіка прямого етеру? Як монтувати радіопрограму? Як спілкуватись із додзвонювачами? Щоб нікого не образити, але й не дозволити їм перехопити ініціативу? Оволодієте цими навичками – сміливо вирушайте в плавання серед бурхливих радіохвиль.
ТЕЛЕВІЗІЙНА ЖУРНАЛІСТИКА
Телевізія – це не лише детективні та псевдоісторичні серіяли, «мильні опери» чи розважальні естрадні шоу. Першочергово – це ЖИВОТРЕПЕТНІ НОВИНИ З ЯКІСНОЮ ЗМІСТОВНОЮ «КАРТИНКОЮ». Немає такої «картинки» – утрачається сутність телевізії. Досягання органічного поєднання тексту із зображенням – мета кожного профі під час виконання будь-якого завдання.
Від телевізійного журналіста очікують не лише розповідей про те, що відбувалось, а й візуалізації події. Йому не обов’язково знімати самому, але він має давати точні й зрозумілі вказівки операторові. Йому не обов’язково самотужки монтувати сюжет, але він має співпрацювати з монтажером, добираючи фраґменти відеоматеріялу й зазначати їхню послідовність. Якщо журналіст у кадрі, він доконечно має стежити за власною поведінкою, дикцією, мімікою. Тому для вишколу ми запрошуємо фахівців у галузі театрального мистецтва.
А хто з тих, що вирішив пов’язати своє життя з телевізією, не мріє про власну авторську програму? Хто не бажав би стати популярним відником? Ми будемо аналізувати роботу майбутніх телезірок, виявляти складники їхнього успіху. Ставши слухачем наших курсів, ви вже не зможете дозволити собі переглядати телевізійні сюжети, як пересічний глядач. Відтепер ви маєте вдивлятись в екран прискіпливо, повсякчас запитуючи себе: «Чому те, що я бачу, мені подобається або не подобається?». Викладачі звернуть вашу увагу на програми, які слід переглядати доконечно. Подальше їхнє обговорювання – важливий складник навчального процесу.
Утім, ми не обмежуємо навчання аналізуванням того, що йде на різних каналах, виявляючи тележурналістські досягнення та помилки. Від першого ж семестру слухачів залучають до практики. Ви відчуєте, що навіть просто перебувати у студії під освітлювальними приладами й уміти вчасно та грамотно сформулювати питання учасникам програми – це не так легко, як видається з протилежного боку екрана.
А з часом ми перейдемо й до створення власних програм, у яких усе – від вибору теми до її розробляння та втілення – будуть виконувати слухачі й випускники курсів. Ми маємо попередню домовленість із низкою харківських каналів про випуск таких програм до етеру. Безперечно, за умови, якщо запропонуємо їм якісний матеріял.
Такий продукт не може бути створено одноосібно. Тематична телевізійна програма – це вислід спільної праці. Тому, щоб стати фаховим телевізійником, налаштовуйтесь на співпрацю в колективі.
ІНТЕРНЕТЖУРНАЛІСТИКА
В інтернеті – «світовому павутинні» – можна розмістити будь-який текст. Але є й особливості праці журналіста саме для мережевих видань. Які? Відповіді на це питання присвячено спеціяльний курс. Його викладачі-фахівеці мають в мережі власні вебсайти.
Ви дізнаєтесь, як подавати новини в інтернеті, за якими критеріями різняться блоги, і що це взагалі таке – БЛОГОЦАРИНА, яку ще називають ГРОМАДСЬКОЮ ЖУРНАЛІСТИКОЮ.
Мабуть, ви чули про ГІПЕРТЕКСТ. А що таке АРХІТЕКТУРА ГІПЕРТЕКСТУ, і як журналістові в ньому орієнтуватись? Які перспективи відкриває перед журналістом така притаманна інтернетові особливість, як ІНТЕРАКТИВНІСТЬ?
Що слід знати й уміти для наповнення сайту чи вебсторінки? Працюючи в інтернеті, не обійтись без оволодіння специфічними технічними й дизайнерськими прийомами. Не завадять вам і певні юридичні настанови.
НОВИНИ – “ХЛІБ” ЖУРНАЛІСТА
Що вважати новиною?
Як шукати новини?
Звідки ми взагалі можемо про них дізнатись?
Яким критеріям має відповідати новина, щоб потрапити в ЗМІ?
Не знаючи відповідей на ці питання, марно навіть братись до журналістики. Але якщо ви не лише будете в змозі дати теоретичні відповіді, а й доведете їх практично, то в будь-якій редакції вас цінуватимуть на вагу золота.
Для справжнього журналіста-новинаря не існує зачинених дверей. Він не іґнорує офіціозу, буває на пресконференціях і брифінґах, ознайомлюється з пресрелізами, проте – понад усе його цікавить ЕКСКЛЮЗИВНА інформація, тобто така, яку вдалось роздобути лише йому, випередивши колеґ. Та мало знайти інформацію. Її слід ще подати ефектно й так, щоб ніхто вас не звинуватив у спотворюванні фактів.
Є певні стандарти підготовки інформації для оприлюднення. Ми вас із ними ознайомимо. Ми застережемо, чого в жодному випадкові не слід чинити. Воднораз ви дізнаєтесь і про те, скільки має журналіст-новинар можливостей, щоби втілити власну ініціативу, про безліч варіянтів висвітлення однієї й тієї ж самої інформації в газеті, на телевізії, на радіо, в інтернеті.
РЕПОРТАЖ
Після інформаційного нарису основним жанром, у якому подають новини, є репортаж. Він завжди передбачає присутність журналіста на висвітлюваній події. Тобто – читач, слухач, глядач сприймає подію саме так, як її змальовуєте чи показуєте ви. І він теж має відчути ефект присутности.
Репортер має унікальну можливість брати участь у заходах, на які пересічні громадяни не завжди потраплять, а якщо й потрапляють, то попри все – репортер має найкращі можливості роздивлятись, спілкуватись, фільмувати.
Ми навчимо вас дивитись на те, що відбувається навколо, пильним оком журналіста, підкажемо, на які деталі звертати увагу, як знаходити ознаки сенсаційности, несподіванки, висвітлюючи навіть пересічні заходи.
Існує певний динамічний стиль викладу подій у жанрі репортажу. Він передбачає протокольно точну відповідь на питання ЩО? ДЕ? КОЛИ? Утім, найголовніше для репортера дати читачам, слухачам, глядачам відповідь на питання ЯК? І тут для написання тексту доречними стануть такі художні прийоми, як влучні епітети, порівняння, метафори, фразеологізми тощо. В аудіо й візуальних репортажах слід подбати і про музичний супровід «картинки» та тексту. Оволодіння всіма цими прийомами неможливе без практики, до якої ми вас заохочуємо. Будемо спільно її аналізувати, виявляючи як вдалі знахідки, так і можливі прорахунки.
ІНТЕРВ’Ю
Інтерв’ю в перекладі з англійської – це бесіда. Без бесіди, а радше – низки бесід, ви майже ніколи не скомпонуєте якісного журналістського матеріялу.
Тому ми будемо вивчати ІНТЕРВ’Ю ЯК МЕТОДУ отримання відомостей, потрібних нам для висвітлювання тієї чи тієї події, розкриття тієї чи тієї теми. До кого звертатися? У яких випадках слід обов’язково домовлятися про інтерв’ю (час, місце, тема), а коли корисніше заскочити співрозмовника зненацька? Як формулювати запитання, щоб отримати конкретну відповідь?
Не менш уваги ми приділимо й тому, що є ІНТЕРВ’Ю ЯК ЖАНР. Тобто, як готують до друку текст у формі запитань і відповідей. Як готуватися до спілкування в радіо- й телеетері? Які прийоми існують, щоб отримати за обмежений час якнайбільше інформації? Як узагалі “розговорити” співрозмовника, не налаштованого на розмову, і як, навпаки, коректно стримувати занадто велемовного?
Вести бесіду – це справжнє журналістське мистецтво. Немає заборонених запитань, але є запитання недоречні, недочасні, зайві, або такі, що виявляють неосвіченість кореспондента в речах, які він просто зобов’язаний знати. Усе це слід ураховувати, щоб завжди залишатись на рівні, гідному нашого фахові.
Вивчання цієї теми передбачає низку тренінґів. Одні, ми проводимо моделюючи ситуацію, а на інші – запрошуємо знаних особистостей, спроможних не лише відповісти на запитання слухачів, але й, посилаючись на власний досвід, дати їм фахову оцінку. Крім того, умінню ставити запитання слухачі курсів навчаються, беручи участь у ток-шоу харківських телеканалів.
АНАЛІТИКА Й ПУБЛІЦИСТИКА
В інформаційних жанрах можна досягти вищого пілотажу. Журналістів-новинарів шанують у будь-яких ЗМІ. Але серед осіб цього фаху чимало таких, хто не задовольняється констатацією новин, а прагне їх осмислювати, коментувати факти, аналізувати різні погляди щодо них, арґументуючи і власну точку зору. Це можливо в жанрах аналітичних і публіцистичних, або таких, що поєднують ці два підходи до зібраного матеріялу.
АНАЛІТИКА – це метода розсліду, вивчання проблеми, коли журналіст розкладає загальне питання на складники, щоб прискіпливо розібратися в різних його аспектах. Можна йти і шляхом синтезу. Тобто, виявляти зв’язок окремих фактів, подій, явищ, зуміти побачити за ними проблему, до якої слід привернути увагу суспільства.
ПУБЛІЦИСТИКА бере початок там, де завершується аналітика. Публіцист уже має певний погляд на проблему й усю майстерність спрямовує на те, щоб переконати в ньому тих, на кого розраховано його журналістський твір. Зазвичай проблему в цьому випадкові зумисне загострюють, щоб викликати певні емоції читачів, слухачів, глядачів. Головно – не залишити їх байдужими. Якщо вони навіть не погодяться з точкою зору журналіста (не біда), але автор має їх «зачепити», примусити розмірковувати над тим, на що раніше вони, можливо, і не звернули б уваги.
СТАТТЯ
У паперових ЗМІ аналітику й публіцистику зазвичай подають у СТАТТІ. Програма курсів передбачає ознайомлення з різновидами статей, спільне обговорювання актуальних тем, оволодіння прийомами композиції. Стаття, присвячена аналізові будь-якого художнього чи наукового твору це – РЕЦЕНЗІЯ. Є певні загальні вимоги до рецензії, незалежно від того, аналізують літературний твір, театральну виставу, кінострічку, виставку образотворчого мистецтва чи музичний концерт.
Тому, опановуючи цей жанр, головна увага — методології рецензування. Але є й особливості підходу до аналізу різновидів мистецтва. На це теж звертаємо увагу слухачів курсів.
НАРИС
Аналітика й публіцистика притаманні й такому жанрові журналістики, як НАРИС. Але якщо у статті на перший план виходять логіка, арґументація, то в нарисі показником майстерности журналіста є його вміння малювати словом. Слухачі курсів ознайомляться з основними різновидами нарисів: проблемним, портретним, кримінальним, судовим, мандрівним. Останній, як свідчить наш досвід, є найпривабливішим для молодих авторів. Утім, щоб писати мандрівні нариси, замало лише полюбляти подорожі. Слід тренувати зіркість, щоб помічати таке, на що до тебе не звертали уваги інші. Існує ще безліч цікавих таємниць, про які ви докладніше дізнаєтесь на наших заняттях.
У західній журналістиці немає терміна «нарис». Замісць нього використовують термін «ESSAY». Але в практиці вітчизняної журналістики ЕСЕЙ є самостійним підвидом нарису. Це своєрідний шкіц, у якому автор викладає власні роздуми (бажано ориґінальні) на тему, котру вважає важливою. Есей завжди відображає позицію автора, припускає суб’єктивізму більше, ніж будь-який інший жанр. У тому й полягає його підступність для початківців, бо здається, що розмірковувати взагалі, то вельми просто. Утім, якщо ви запропонуєте читачам, слухачам набір банальностей, то мало шансів, що ваш матеріял дочитають чи дослухають до кінця. Незначні шанси привернути увагу й у того, хто нехтує яскравою художньою формою. Ми готові лише заохотити вас мислити нестандартно, а ось що стосується форми – доконечно навчимо деяким прийомам, які дозволять продукувати художньо виразні тексти.
САТИРИЧНІ ЖАНРИ
Ще більшого значення набуває художня форма, коли журналіст працює в САТИРИЧНИХ ЖАНРАХ. Основними з них є ФЕЙЛЕТОН, ПАМФЛЕТ, ПАРОДІЯ, РЕПЛІКА. Критика певних явищ суспільства, вчинків певних осіб дає найбільший ефект саме в сатиричних жанрах, бо посміху бояться навіть ті, хто, здавалося б, нічого не боїться. Як же писати так, щоб було смішно? Слухачів курсів будуть навчати цьому на кращих класичних взірцях української та закордонної сатиричної журналістики. До того ж, заняття передбачають детальний розбір поточних публікацій цих жанрів, аналіз гумористичних і сатиричних радіо- й телепрограм, відповідних інтернетсайтів. Почуття гумору, природно, притаманне майже всім. Отже, хто опанує ці жанри, може розраховувати на доволі широку і вдячну авдиторію.
ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ
Утім, перш ніж ви сядете писати фейлетон, статтю чи нарис, слід зібрати чималий фактологічний матеріял. Однією із дієвих метод його збирання є ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ. Це — ціла наука. Інколи доводиться ставати справжнім детективом! Майстри журналістських розслідувань поділяться зі слухачами курсів власним досвідом, творче використання якого допоможе писати не лише яскраво, але й максимально арґументовано, захистить авторів від звинувачень у некомпетентності, зверхності, упередженості.
ДЛЯ ЖУРНАЛІСТА НЕМАЄ ЗАБОРОНЕНИХ ТЕМ!
Заборонених тем дійсно немає. Програма курсів передбачає ознайомлення з правами журналістів і законними методами їхнього обстоювання. Журналіст вільний одноосібно вирішувати, про що і як писати, але воднораз має керуватись ЖУРНАЛІСТСЬКОЮ ЕТИКОЮ, на ознайомлення з якою відведено певний час занять. Неможливо писати про все з рівною мірою компетентности.
Тому радимо початківцям якомога швидше визначитись зі своєю тематичною спеціялізацією. Наші викладачі присвячують окремі лекції та майстер-класи напрямам журналістики за темами:
ПОЛІТИЧНА
ЕКОНОМІЧНА
СОЦІАЛЬНА
КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКА
СПОРТИВНА.
Особлива увага — РЕЛІГІЙНІЙ журналістиці, бо впродовж тривалого часу маємо брак авторів, здатних грамотно писати на релігійні теми, толерантно й компетентно висвітлювати релігійне життя в ЗМІ.
ТИПИ ВИДАНЬ
Може трапитись так, що ви напишете текст або підготуєте програму, що всіма параметрами відповідатиме вимогам журналістського матеріялу, але в редакції його не приймуть, пояснюючи: «НЕ НАШ ФОРМАТ». У такому разі не варто ображатися. Слід знати, кому й що краще пропонувати. Зазвичай це залежить від типу видань: ІНФОРМАЦІЙНИХ, АНАЛІТИЧНИХ, РОЗВАЖАЛЬНИХ. Переважають видання ЗАГАЛЬНОМАСОВІ, але чимало й таких, що зорієнтовано на конкретну авдиторію: молодіжні, чоловічі, жіночі, дитячі тощо. А ще існують видання та програми ГАЛУЗЕВІ, ПРОСВІТНИЦЬКІ, ЗА ІНТЕРЕСАМИ…
Курси допоможуть вам розібратися в усьому розмаїтті ЗМІ. Ви дізнаєтесь, для прикладу, що відрізняє «ЖОВТУ» пресу від ҐЛАМУРНОЇ, ПОЛІТИЧНІ видання від ПАРТІЙНИХ тощо. Не обійдемо увагою і специфіку РЕКЛАМИ в ЗМІ. «Формат» та «не формат» виявляється також у обсягові (тривалості) творів, стилю викладу, прийнятому в конкретній редакції, підходові до наголовків… Ми зорієнтуємо журналістів-початківців так, щоб їм було легше знайти саме свою редакцію.
ВИ ЩЕ МОЖЕТЕ НАВЧИТИСЯ
Ви маєте унікальний шанс удосконалити свою українську мову. Опанувати її не на побутовому рівні, а на рівні фахових літераторів. Саме для того в програмі передбачено час на вивчання СТИЛІСТИКИ Й ЛІТЕРАТУРНОГО РЕДАГУВАННЯ. Можливо, ви не маєте наміру ставати фаховим фотокором, але початкові знання з ФОТОЖУРНАЛІСТИКИ стануть у пригоді кожному, хто бажає співпрацювати з газетами й часописами. А для тих, хто віддає перевагу телевізії, не зайвим буде ознайомитись із технікою ВІДЕОЗНІМАННЯ.
Хочете особисто виходити в радіо- або телевізійний етер, то слід подбати про дикцію, виразність мовлення. Декілька занять СЦЕНІЧНОЇ МОВИ від фахового актора вам не завадять.
Хтось бачить себе вільним журналістом, а хтось мріє працювати в штаті редакції. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РЕДАКЦІЇ — це окрема дисципліна, яка передбачає передовсім тренінґи, максимально наближені до реальности.
Бажаєте започаткувати ВЛАСНУ СПРАВУ, запустити свій ПРОЄКТ? Ми надамо вам низку фахових корисних порад.
З ІСТОРІЇ КУРСІВ
Інтенсивні курси журналістики започатковано в березні 2008 року. Засновники виходили з нагальної потреби підготовки для ЗМІ українськомовних фахівців, яких у Харкові обмаль. Викладачами курсів є знані журналісти, щонайменше з двадцятирічним досвідом практичної роботи у провідних ЗМІ. Програму для першого набору слухачів було розраховано на два місяці, а нині вона складає дев’ять місяців. Це оптимальний термін для підготовки журналіста за умови відповідального ставлення до занять.